Інтеграція дітей ОРДЛО до України чи загроза для національної безпеки?

Дуже часто ми не знаємо, куди саме веде дорога, вимощена благими намірами. Але за звичкою вважаємо, що до пекла… Парламент на позачерговому засіданні у п’ятницю, 3 липня, ухвалив президентський законопроєкт № 37343734 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, а також інших категорій осіб)», який забезпечує вступ дітей із окупованих територій до вищих навчальних закладів без ЗНО. Відповідне рішення підтримали 310 народних депутатів.

Було — стало

Нагадаємо, що раніше діти з тимчасово окупованих територій могли вступити, обравши один із двох варіантів: або скласти ЗНО і навчатися у будь-якому виші, або ж звернутися до центру «Донбас-Україна», де екстерном отримати документ про завершену українську освіту і скласти іспити з української мови та історії України, і безкоштовно вступити в один із декількох десятків закладів, що співпрацювали з центрами «Донбас-Україна» у рамках спеціальної програми. Після позитивного голосування по законопроєкту № 3734 діти з ОРДЛО можуть вступати до будь-якого українського вищого навчального закладу… не складаючи ЗНО!

«Законопроєкт врегульовує питання участі в конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладів вищої освіти в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України для дітей військовослужбовців, учасників бойових дій, співробітників Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, які загинули під час виконання службових обов’язків, та дітей медичних працівників, померлих під час виконання обов’язків із протидії поширенню коронавірусної хвороби», — йдеться в пояснювальній записці.

«Вважаю цей закон загрозою для національної безпеки» — правозахисниця. Громадська активістка та правозахисниця Олеся ДАЦКО вважає такий законопроєкт дискримінаційним щодо дітей, які проживають у нас і складають ЗНО. «Фактично, нам кажуть, що треба інтегрувати цих дітей, які приїжджають звідти, в Україну. Але перед тим, як ухвалювати такий закон, я б хотіла побачити аналіз, а що ж відбулося з тими дітьми, яких ми вже вчили так. Ми ж уже не перший день навчаємо їх безкоштовно. Ще з 2017 року, чи ще раніше, вступали в українські виші на безкоштовне навчання. Там був досить вузенький спектр закладів освіти, але у мене питання: скільки ми їх вивчили і куди вони поділися. Щоб стверджувати, що діти з окупованих територій кудись інтегровані, треба зробити такий аналіз», — каже активістка. За її словами, ще одна болюча тема тут, це ставлення до такого рішення парламенту тих, хто воював і воює в АТО. «Атовці зараз шалено обурені. Вони не розуміють, чому їхні діти мають проходити загальний конкурс та здавати ЗНО і мають менші можливості вступити на бюджет, бо діти сепаратистів приїдуть вчитися, — каже Олеся Дацко. — Є ще одна загроза: діти прилеглих до окупованих територій можуть поїхати в Донецьк, Луганськ на 11-й клас, щоб отримати можливість безкоштовного вступу. Тобто, ми ще й інтегруємо наших дітей в ДНР ЛНР? Чому ця загроза не була жодним чином оцінена?».

Як зазначає Олеся Дацко, є тут і питання національної безпеки. «Чи визнає держава Україна атестати ДНР і ЛНР? З того, що вони проголосували, це є визнання середньої освіти ДНР ЛНР як формальної середньої освіти в Україні. Тобто, фактично, це підриває національну безпеку і є загрозою державного суверенітету України, — каже активістка. — Не розумію, чому Рада Нацбезпеки цього питання не дослідила. Якщо ми справді хочемо інтеграції для цих дітей, їм має бути наданий якийсь спеціальний статус та певні умови для цього. Але це не може бути визнання диплома ДНР. Ці діти мали б складати обов’язкові іспити з історії України та української мови. Вибачте, приїдуть сюди «рускаєзичниє», ми їх за наші гроші вивчимо, а вони поїдуть розвивати надані нашими коштами знання і вміння вкладати для розвитку ДНР і ЛНР?», — додає Олеся Дацко.

Крім того, за її словами, цей законопроєкт мав би бути оприлюднений ще задовго до його розгляду. «Цей документ є регуляторним актом. І має бути механізм подання і врахування пропозицій, їх розгляду, вони мають бути представлені, враховані чи не враховані, і тільки після того Верховна Рада може це розглядати, — розповідає правозахисниця. — А в нас Верховна Рада працює у ручному режимі — сьогодні придумали, завтра проголосували. Так бути не може. Я вважаю цей закон загрозою для національної безпеки».

Політичні і соціальні наслідки будуть негативні

Правозахисник, юрист Юрій ТАНАСІЙЧУК переконаний, має бути загальна стратегія держави, як ми інтегруємо населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях. «В цій стратегії мають бути передбачені відповіді на запитання: перше — ми визнаємо дипломи про освіту дітей, які здобули освіту на окупованих територіях за останні шість років. Відповіді на це питання сьогодні нема. Від цього має відштовхуватись друге, і формуватись відповідні правові акти України. Якщо ми визнаємо, то чи потрібна додаткова адаптація, підтвердження диплома, а відповідно і ЗНО, чи не потрібно. А виходить так, що ми з вирваного контексту зробили один крок щодо якихось особливих прав і необов’язковості проходження ЗНО, але не зробили інтеграційної системи, — каже Юрій Танасійчук. — Тут наслідки політичні та соціальні однозначно будуть, і будуть вони негативні», — каже Юрій Танасійчук.

За його словами, впродовж шести років окупації люди, які якимось чином бажали інтегруватись з Україною, вже це зробили. «90 % з тих людей, які мешкали на тимчасово окупованих територіях і були проти окупантів, залишили вже цю територію. Тому малоймовірно, що ухвалення цього закону буде корисним саме для тих людей, хто залишився там з проукраїнською позицією. Бо я думаю, що найімовірніше, їх одиниці, — каже експерт. — А якщо йдеться про повнолітніх осіб (або ті, які на межі повноліття), які активно підтримували створення там злочинних угруповань, то стоїть велике питання, чи потрапляння такого студента до нашого вишу без ЗНО буде достатнім, щоб адаптувати таку людину в Україні. Нема жодного обґрунтування до цього законопроєкту, яке б пояснювали і розкладало якусь певну систему роботи України з окупованими територіями».

Юрист наголошує: ухвалення законопроєкту, це є швидше політичне рішення. «Я розумію, що рано чи пізно Україна повинна мати контроль на тих територіях, які визначені Конституцією України, і дати жорстку відповідь агресору. В той же час розумію, що має бути правильний правовий підхід. Не окремими законами, а цілою системою законів. З тими людьми, які тепер проживають там, так чи інакше потрібно щось робити в плані взаємодії з державою Україна. Але наявність чи ненаявність ЗНО має йти поруч із законодавчими актами, як, наприклад, амністія бойовикам: хто її отримає, хто не отримає, чи взагалі її варто давати, хто і за які злочини точно буде засуджений Україною».

Уляна ДЕПУТОВИЧ, газета Ратуша