Тепер доведеться платити не тільки за оформлення, а ще й обов’язково — рієлтору?!

У Верховній Раді зареєстрований проєкт закону «Про рієлторську діяльність», яким хочуть зобов’язати рієлторів мати ліцензію, а також впровадити паспортизацію об’єктів та їх реєстр, — передає «Укрінформ».

Текст законопроєкту (№ 3618) розміщений на сайті парламенту. Його авторами є низка депутатів. Відповідно до статті 7 законопроєкту, рієлторські послуги може надавати лише суб’єкт рієлторської діяльності, яким таке право надано у порядку і на умовах, визначених цим законом.

«Видами рієлторської діяльності є надання рієлторських послуг, до яких належать: посередницькі послуги з купівлі, продажу, найму (оренди), позички нерухомого майна, а також здійснення інших операцій із нерухомістю, пов’язаних із набуттям, зміною, припиненням прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом публічних пропозицій; інформаційні, консультаційні, аналітичні, моніторингові та інші послуги, пов’язані з набуттям, зміною, припиненням прав на нерухоме майно; послуги агентів умовного депонування; послуги, пов’язані з проведенням публічних торгів; інші посередницькі послуги з нерухомим майном, результатом яких стає вчинення дій, спрямованих на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно», — йдеться в тексті законопроєкту.

Зазначено, що ведення рієлторської діяльності без отримання кваліфікаційного свідоцтва тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8,5 до 17 тис. грн) з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення. Також рієлтори будуть вносити інформацію за договорами у новий сервіс — Єдину інформаційну базу, яка буде публічною і доступною онлайн. У той же час незареєстровані в базі рієлторські договори не будуть законними.

Згідно з текстом законопроєкту, розміщувати рекламу щодо об’єкта нерухомості з метою відчуження, реалізації, передавання в оренду можуть: власник об’єкта нерухомості або його спадкоємець за наявності індивідуального реєстраційного номера інформаційного паспорта об’єкта нерухомості, зареєстрованого в Єдиній інформаційній базі даних. А також суб’єкт рієлторської діяльності за умови наявності рієлторського договору щодо реклами об’єкта нерухомості, зареєстрованого в Єдиній інформаційній базі даних. За невиконання цієї вимоги законопроєкт передбачає штраф у 47,2 тисячі гривень.

Також рієлтори будуть зобов’язані пройти профпідготовку і складати кваліфікаційний іспит. Атестованих рієлторів вноситимуть у новостворений сервіс — Єдиний реєстр рієлторської діяльності. Зазначено, що дія законопроєкту не поширюється на правовідносини, пов’язані з відчуженням (орендою) нерухомого майна, що є державною та комунальною власністю і відчуженням нерухомого майна згідно з законодавством про приватизацію.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, документ спрямований на законодавче врегулювання сфери надання рієлторських послуг, чітке визначення прав і обов’язків рієлторів, порядку надання ними рієлторських послуг, основ рієлторського самоврядування, встановлення відповідальності у сфері рієлторської діяльності.

Як пояснює «Ратуші» юрист, правозахисник Юрій Танасійчук, суть законопроєкту про «рієлторів» полягає в тому, що з одного боку внесений законопроєкт у парламент, який покликаний врегулювати ринок рієлторських послуг в Україні, справді має регуляторну функцію. З іншого боку, є певні особливості, і вони є найбільш небезпечні. «Безпосередньо йдеться про статтю 34, яка вже була опублікована. Вона визначає обов’язкові норми — має бути створений інформаційний паспорт об’єкта нерухомості, а відповідно цей паспорт має десь зберігатись та утворюється реєстр нерухомого майна з інформаційними паспортами об’єкта нерухомості. Тобто схоже на те, що законодавцеві недостатньо експертної оцінки, технічного паспорта БТІ, і того, що всі ці дані вносить нотаріус. А відповідно, йде дубляж іще одного реєстру. І ця сама стаття визначає, що сам власник майна внести відповідні відомості в цей реєстр не може, а може лише рієлтор. І рієлтор уже формує як уповноважена особа таку базу, — зазначає Юрій Танасійчук. — Фактично, якщо це стаття залишається, то йдеться про захоплення ринку нерухомості. Тобто за оплату ще й обов’язкових послуг рієлтора, окрім послуг нотаріального переоформлення. При тому, якщо нотаріус несе відповідальність, він посвідчує, вносить усі відповідні відомості по базах даних, більше навіть, нотаріус сплачує в державний бюджет відповідні платежі, які під час договору купівлі-продажу нерухомого майна мають бути зроблені, то тут у випадку з рієлтором абсолютно не зрозуміла ситуація, адже, окрім дублювання функцій і захоплення ринку, в такій формі законопроєкт затверджувати не можна категорично. Це створить чергову схему в ринкових експертних послугах. Я прогнозую, що якщо цю статтю залишають і закон вводять в дію, то ми за наступних декілька місяців побачимо створення умовних територіальних центрів, які будуть сертифіковувати рієлторів, вноситимуть цю інформацію в єдину базу даних. Чиста схема — чисте посягання на ринок рієлторських послуг загалом. Тому я вважаю, що цей законопроєкт у такому вигляді взагалі порушує конституційні права громадян України, зокрема свободу їхніх дій і є нікчемний з погляду розвитку ринку і підвищення якості надання рієлторських послуг в Україні. І замість того, аби врегулювати ринок нерухомості, цей документ фактично створює монополію і втручається в цей ринок», — підсумував юрист.

Христина СЛЮСАРЧУК, газета Ратуша